Центр Анни Київської у партнерстві з виданням РОДОВІД опублікував на своїй сторінці Facebook та Instagram серію історій про жінок-мисткинь, що творили та змінювали світ навколо. Серед них: Олександра Екстер, Соня Делоне, Пауліна Райко та Катерина Білокур.
Олександра Екстер закінчила гімназію Святої Ольги та Київське художнє училище. Разом із нею тут навчалися майбутні авангардисти О.Богомазов та О.Архипенко. Серед викладачів був Микола Пимоненко. «В її паризькій господі, так само, як у ній самій, впадало в очі своєрідне сполучення європейської культури з українським побутом. На стінах серед малюнків Пікассо і Брака можна було побачити українські вишивки, на підлозі — український килим, до столу подавали глиняні горщечки, яскраві майолікові тарілки з варениками» писала Аліс Коонен.
Три картини Катерини Білокур — «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі (1954). Тут їх бачить Пабло Пікассо. Весь світ облітають його слова: “Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!” Він порівнює Білокур із іншою представницею «наївного мистецтва» — Серафіною Луїз, що родом з Санлісу. Це звучить тим дивовижніше, що в основному про сучасне йому мистецтво Пікассо відгукувався вкрай негативно.
Немає віку, щоб розпочати мрії… Пауліна Райко вирішує бути артистом у 69 років. Райко привернула увагу художників, мистецтвознавців. До її будинку на тиху провінційну вулицю Нижню, 74 потяглися екскурсії, про неї писали журналісти. Як писав краєзнавець, один із авторів каталогу робіт Поліни Райко «Дорога до раю» Сергій Дяченко, її розписи не традиційні, народна художниця відкрила завісу в інший світ, який бачила лише вона.
Соня Делоне ніколи не переставала вражати і творити у найрізномінатніших сферах – від тканин до дизайну автомобілів до купальних костюмів. Її неймовірна здатність малювати величезні полотна, які сьогодні прикрашають найкращі світові музеї, надихає.