У Парижі представлено результати соціологічного досліження серед українських мігрантів

У понеділок 17 вересня завдяки гостинності посольства України у Франції відбулася п’ята презентація соціологічного дослідження серед українських мігрантів у Парижі та Паризькому регіоні.

Вітаючи гостей Культурно-інформаційного центру при посольстві, посол України у Франції Олег Шамшур підкреслив важливість подібних соціологічних досліджень з огляду на масштаби міграційного феномену і брак інформації про нього. Він висловив переконання, що такі дослідження мають значення “не тільки для вироблення міграційної політики на державному рівні, але й щоб знайти оптимальний спосіб взаємодії між українською державою та мігрантами, посольством і громадою”.

Владика Борис Ґудзяк, ініціатор дослідження, подякував послові за постійний інтерес української держави до цього проекту: “Це дослідження розпочалось як помисел у травні-червні 2017 року після розмови з Президентом Порошенком про те, як Церква, громадські організації та Міністерство закордонних справ можуть співпрацювати для мігрантів.” За словами єпископа, для Церкви важливо розуміти проблеми мігрантів, щоби краще організувати душпастирську опіку для них. “Що їм болить? Які їхні мрії? В чому Церква може піти їм назустріч? Соціологічна методологія дає ще одну перспективу бачення. Одним із важливих висновків є те, що українці в Парижі не довіряють одні одним, хоча декларують високий рівень довіри до УГКЦ як інституції. Проаналізуймо, чому довіри бракує, і працюймо над цим!” – закликав владика.

Професорка Оксана Міхеєва, завідувачка кафедри соціології УКУ, подякувала присутнім у залі учасникам опитування та тим, хто допомагав шукати респондентів.

Ознайомлення з результатами дослідження дозволяє респондентам відійти від сприйняття своєї ситуації як одиничної та часто полегшує психологічний стан окремої людини, коли та усвідомлює, що не вона одна стикається з подібними проблемами.

– повідомила Оксана Міхеєва.

Вона змалювала основні характеристики опитаних осіб: загальний соціодемографічний портрет, причини міграції та плани щодо власного майбутнього у Франції чи в Україні, адаптованість до французького суспільства, зв’язки з Україною, матеріальний добробут та структура домогосподарств, рівень громадської активності, релігійні переконання та практики. Як науковий керівник проекту професорка Міхеєва наголосила,  що кількісні методи дослідження (анкетування) дозволяють встановити певні кореляції між характеристиками опитаних, але для встановлення глибших мотивацій потребують доповнення якісними методами (глибинними інтерв’ю).

Напередодні коротка презентація дослідження відбулася також у катедрі святого Володимира Великого в Парижі. Десятки парафіян після недільної Літургії змогли почути результати опитування, в якому самі брали участь у січні-лютому цього року.

Подібні презентації вже відбулися в Києві, Львові (в рамках Днів УКУ та Синоду єпископів УГКЦ) та Брюсселі.